\”Ворскла\” – \”Чорноморець\”. Як все починалося

На відмінну від іншої одеської команди – СКА, з якою полтавці досить часто зустрічалися в чемпіонаті СРСР, з головною командою Південної Пальміри – «Чорноморцем» зіграли не так багато матчів за часів Радянського Союзу. А точніше, всього два офіційні матчі.

1962 року турнірна доля звели обидві команди до однієї зони чемпіонату СРСР класу «Б». Тоді в Україні було три зони, де загалом виступало 39 (!) команд. Від Одеси грало одразу дві команди: СКА та «Чорноморець». Армійці потрапили до другої зони, а моряки – до першої, де виступав і наш «Колгоспник».

Того сезону в полтавської команди відбулася чергова зміна поколінь, тому виступав «Колгоспник» не дуже вдало. Напроти «Чорноморець» громив своїх суперників і в підсумку посів перше місце. Та не зважаючи на силу суперника полтавці домашню гру проти «Чорноморця» виграли – 2:1. Однак вона нічого не вирішувала – одесити вже забронювали собі перший рядок, а «Колгоспник» цією перемогою просто підсолодив гірку пігулку своїм уболівальникам, які 1962 року не було розбещені гучними перемогами. А ось в матчі першого кола в Одесі господарі виграли 2:0. Причому один із голів «Чорноморця» на рахунку полтавця. У власні ворота м’яч зрізав Віктор Петрук.


МАТЧ № 237. Чемпіонат СРСР, клас \”Б\”, І зона УРСР.
22.06.1962 (п\’ятниця) \”Чорноморець\” (Одеса) – \”Колгоспник\” (Полтава) – 2:0 (1:0).
Одеса, стадіон ЧМП, початок о 19.00, 23000 глядачів.
Судді: Семен Пріцкер (Запоріжжя), М.Шлунін, А.Барановський (Київ).
\”Колгоспник\” (футболкі білі): Станіслав Басюк, Віктор Петрук, Юрій Дмитренко, Володимир Борисов, Валерій Зорін, Анатолій Хижняк (к), Леонід Леонов, Борис Маслов (Володимир Попіневський, 75), Анатолій Штриголь, Віктор Бітудін, Євсевій Вакс.
Запасні: Іван Деменко, Віктор Просяник.
Старший тренер: Віктор Жильцов.
Голи: 1:0 Петрук (7, автогол), 2:0 Єгоров (75).

Остання гра

Одеса, 22 (По телефону). Сьогодні місцева команда \”Чорноморець\” приймала у себе футболістів полтавського \”Колгоспника\”, для яких це була остання зустріч в першому колі.
Після програшу миколаївському \”Суднобудівнику\” полтавці опинилися на 6 місці. А якщо вони знову програють чи погіршиться їх становище? Все залежить від того, як закінчаться ігри команд, що стоять поруч в турнірній таблиці. Цього разу \”Колгоспник\” зустрівся з серйозним противником, якому в першому колі треба провести ще кілька матчів. Виграти всі їх – таку мету поставив перед собою \”Чорноморець\”. Бо інакше йому неможливо наздогнати претендентів на перше місце – футболістів житомирського \”Полісся\”.
Не важко уявити, якою напруженою була зустріч сьогодні в Одесі. Після впертої боротьби гра на першість країни з футболу серед команд майстрів класу \”Б\” закінчилась з рахунком 2:0 на користь господарів поля.
(\”Зоря Полтавщини\” №127 (9081), 23 червня 1962 року (субота).


МАТЧ № 249. Чемпіонат СРСР, клас \”Б\”, І зона УРСР.
26.08.1962 (неділя) \”Колгоспник\” (Полтава) – \”Чорноморець\” (Одеса) – 2:1 (2:0).
Полтава, стадіон \”Колгоспник\”, початок о 17.00, 10000 глядачів.
Судді: Микола Балакін (Київ), Юрій Вінцентик, Лер Ґедеванішвілі (Полтава).
\”Колгоспник\” (футболки білі): Станіслав Басюк, Віктор Петрук, Юрій Дмитренко (Леонід Леонов, 27), Володимир Борисов (к), Анатолій Хижняк, Леонід Щупаков, Анатолій Штриголь, Борис Маслов, Юрій Ячнєв, Віктор Бітудін, Володимир Попіневський.
Старший тренер: Віктор Жильцов.
Голи: 1:0 Бітудін (11), 2:0 Штриголь (42), 2:1 Двоєнко (71).

Завжди б так!

Сказав болільник своєму сусідові:

– Не розумію я наших хлопців. Грають з сильною командою – виграють, а слабким віддають очки.

– Тоді доводиться жалкувати, – відповідає сусід, – що в нашій підгрупі так мало сильних колективів, а майже самі слабаки, яким доведеться програвати!
Звичайно, це футбольний жарт. Але, розходячись по домівках після останньої гри, в якій наш \”Колгоспник\” у хорошому стилі відібрав два очка в однієї з найкращих українських команд – одеського \”Чорноморця\”, ми, болільники, багато думали, сперечались.

Прикро, дуже прикро за досадний зрив \”Колгоспника\” в цьому сезоні. Адже ж могли хлопці бути в верхній половині турнірної таблиці. Могли…
Я не буду вдаватися до детального розбору гри. Ми побачили високу індивідуальну техніку одеситів, їх точні передачі. Гості продемонстрували непогану гру захисників (особливо на флангах). Майже всі одесити чудово грають корпусом і тому відібрати в них м\’яч нелегко.
На фоні гри \”Чорноморця\” були краще помітні помилки наших футболістів. Вони переважали гостей у колективній грі, нападаючі вели стрімкі атаки на їх ворота, часто виходили на зручну позицію для завершення комбінацій, але у найвідповідальніші моменти вдавалися до непотрібних передач біля самих воріт. Одеські захисники і воротар були вдячні за таку люб\’язність.

Це про недоліки. І все ж приємно, що \”Колгоспник\” не спасував перед авторитетом, що хлопці виклалися в повну силу, грали з піднесенням. Завжди б так!
Одесити грали з \”холодком\”. Полтавці вели атаки в швидкому темпі. Ось на 7 хвилині з кута штрафного майданчика сильно потурбував воротаря \”Чорноморця\” Городенка Маслов (№8). На цей раз для воротаря все обійшлося благополучно. А незадовго після цього Бітудін (№10) заставив страж воріт піти за м\’ячем у сітку. Гол! Своєчасний, потрібний.

Через кілька хвилин полтавців спіткало лихо. Ліквідовуючи гострий момент біля своїх воріт, одержав травму центральний захисник Дмитренко. Він змушений був покинути поле і нашим футболістам довелося на ходу перебудовувати лінію захисту. Тим більше, що тренер одеситів Зубрицький підніс сюрприз, тут же випустив на поле бомбардира Двоєнкова. Цей футболіст – колоритна фігура на полі. Високий, кремезний, трохи навіть флегматичний. Він мало бігає. Та центральний нападаючий \”Чорноморця\” має прекрасно поставлений удар. Якщо м\’яч у нього – чекай неприємностей. До речі, він це й довів у другій половині гри.

Драматичною для полтавців була 22 хвилина першого тайму. Сильно і точно пробив по воротах одесит Бизов (№8). Але кидок воротаря Басюка був ще кращим. Кулаком він відбив м\’яч. До речі, наш воротар зіграв вище всяких похвал. На висоті був і захисник Борисов.

Незадовго до кінця першого тайму другий м\’яч одеситам забив Штриголь (№7). Бив з близької відстані – сильно, спокійно і точно.

На початку другої половини гри лише штанга врятувала гостей від третього м\’яча після сильного удару Попіневського (№11). Свого єдиного успіху одесити добилися на 25 хвилині. Удар Двоєнкова під верхню планку був невідпорним. До речі, цей форвард мав можливість відстояти одне очко для \”Чорноморця\”. На остнніххвилинах він вийшов сам на сам з Басюком, але хотів зіграти ефектно, намагався обвести нашого воротаря . На допомогу тому прийшли захисники і відстояли свої ворота. Отже – 2:1.
Виграш почесний і заслужений. Шкода тільки, що \”Колгоспник\” страждає хворобою нерівної гри.
В.Коба.

(\”Зоря Полтавщини\” №174 (9128), 28 серпня 1962 року (вівторок).

ЧЕМПІОН ТЕРПИТЬ ПОРАЗКУ
Пролунав фінальний свисток судді всесоюзної та міжнародної категорії Миколи Балакіна (Київ). Глядачі радісно покидають трибуни стадіону. Полтавський \”Колгоспник\” наніс поразку чемпіону республіки 1961 року \”Чорноморцю\” (Одеса) з рахунком 2:1.

Перші хвилини гри полтавчани провели дещо в\’яло, несміливо. А потім господарі поля повірили в свої сили І кинулись в атаку. 15 хвилина матчу. В, Бітудін (Лі 10) пішов у єдиноборство & центральним захисником гостей, обіграв його і сильно направив м\’яч у сітку воріт \”чемпіона\”. З цього часу господарі поля стали і господарями становища. Це привело до нового успіху. На 38 хвилині гри А. Штриголь (№7) з місця правого крайнього подвоїв рахунок. Такої несподіванки одесити не чекали.

У другій половині гри одесити проводять серію гострих атак, але добитись результату їм вдалося лише на 2$ хвилині. Це зробив А. Двоєнков (№ 17).

А.Надін.

(\”Комсомолець Полтавщини\” № 106 (1275), 29 серпня 1962 року (середа).

Ось так закінчилися найперші матчі з «Чорноморцем». Після цього турнірні шляхи в офіційних матчах більше не перетиналися. Моряки згодом піднялися поверхом вище і в наступні роки виступали то в першій, то у вищій лізі радянського футболу. А «Ворскла» в ті роки так і залишалася пасти задніх у другій лізі. Однак ситуація докорінно змінилася вже за часів Незалежної України. 1996-го року «Ворскла» вийшла до вітчизняної еліти і в першому ж матчі з «Чорноморцем» влаштувала їм розгром, та ще й на їх полі – 3:0. Згодом, ворскляни стали бронзовими призерами, а одесити через кілька років, взагалі покинули вищу лігу. Потім повернулися назад, але через деякий час знову опустилися назад. Останні роки «Чорноморець» балансує знову на межі вильоту. Однак це вже зовсім інша історія…

Олександр СТАДНИЧЕНКО